Ну здорова, конфетки! Слышал, есть новый шмон, который как раз нашел, чтобы избавиться от злостных прыщей, шишек и прочих гадостей на моей физиономии. Ну ясно, что это джигурда, но я попробовал. Сейчас расскажу, как все произошло.
Сидел я, значит, в своем парадизе, бульбулятор в одной руке, табакерка в другой, весь такой кайфовый. Решил загуглить, как излечить прыщи. И тут натыкаюсь на статью, типа как псилоцибиновые грибы могут помочь. Грибы, братцы, дорогие! Они же не закладки, не таблетки, а так, природная тема.
Так что я с пацанами решил съездить в лес, погрибочки поискать. Отъезжаем мы в лесок, чуваки, норовим насколько возможно оптимально скамить натуральный выбор. Знаешь, какой там бескрайний лес, а мы, как дикие охотники, шаримся по зарослям.
Ну, после нескольких часов поисков, я нашел эту штуку, под названием псилоцибиновые грибы. Это, кстати, такие грибочки, которые потом в желудке превращаются в ДМТ. Чувачки, это что-то найс! Вот смотри, как все происходит.
Съедаем мы эти грибы, а через полчаса начинается космос. Все по-другому вижу, все светится, все такое красочное. А цвета, брат, просто супер! Это как в рэинбоу, только в реале. Понимаешь, какая я тогда чувствовал себя натуральная звезда? Вот так вот!
Но самое крутое, что после этого космоса, вся моя кожа стала такой гладкой, как молли! Без прыщей, без шишек, ну апер, как ты понимаешь! Я сам был в шоке от такого результата. На неделе все подумали, что у меня новый секретный крем против прыщей, а я просто нашел грибки, которые делают мой хейтерский комплекс исчезнуть в никуда.
А самое интересное, что эту фишку можно повторять, братаны! Только вот проблема - грибы надо сушить, чтобы хранить дольше. Я, братцы, модный парень, поэтому с этим проблем нет. Сушу их так, как закладки в мешочек, приплюсовываю к ним молли и апер, и все становится еще найсер!
Теперь у меня всегда есть запас прыщевого крема, жало, которое помогает мне избавиться от них. Так что, парни, если у вас та же дичь, мой вам совет - покупайте псилоцибиновые грибы, и прыщевой кошмар исчезнет, как дым! Вот такие дела, братцы.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.